Установлення точкових світильників

Зараз установка точкового світильника, як правило, довіряється фахівцям, за гроші тому, що для цього потрібно мати навички щодо установки підвісних конструкцій і знати базові електротехнічні правила. Великий бонус, коли Ви маєте такі чудові здібності. Поспішайте прочитати цю статтю, щоб установка точкових світильників своїми руками здійснювалася не тільки безкоштовно, але й швидко і легко.

Але якщо, на сьогодні, Вам доводиться прийняти, що монтаж точкових світильників професіоналом, це кращий і виграшний варіант для будинку. І що ціна роботи не варта гарантій безпеки і здоров'я, економії часу, тоді дана перевірена інформація допоможе краще розуміти монтажний процес. Завдяки чому Ви зможете обмінюватися думками з майстрами, знаходити прибуток у вартості і кількості освітлювачів, а також у економії інших витратних матеріалів. У підсумку можна отримати бажаний дивовижний і ексклюзивний результат.

Що потрібно щодо установлення точкових світильників

Установка точкових стельових світильників проводитися виключно у підвісні конструкції, щоб  ніші заховати провід живлення.

1. Монтаж натяжних плівкових поверхонь виконується тільки майстрами тому, що натягування плівки складний технологічний процес. Для цього будуть потрібні спеціальні пристосування і особлива вправність. Наприклад, теплова гармата, для розтягування плівки, акуратне врізання термостійких кілець, для світних точок, щоб не пошкодити ніжний матеріал;

Своїми руками можна виконати підвісні стелі наступних типів:

2. Із гіпсокартону, найбільш поширений варіант, за рахунок надійності і простоти монтажу (спальня, зал, кухня, коридор), а також громадські будівлі, кафе, офіси і т.д);

3. Із пластикових, або МДФ смуг (квадратів), що закріплені на алюмінієвому каркасі. Такі стельові панелі застосовуються у ванній кімнаті, туалеті, на балконі, лоджії, або терасі. Установка точкових світильників у ванній, у пластмасову панель, цілком здійсненна домашнім майстром і все ж потребує досить багато зусиль і часу. Але у підсумку, завдяки підвищеній стійкості пвх до вологи, простоті обслуговування і красивому зовнішньому вигляду, Ви отримаєте чудове, стильне і довговічне перекриття;

Пластикова вагонка у ванній кімнаті

4. Навісна дерев'яна стеля підходить щодо приватного будинку, дачі, кафе. Як і установка точкових світильників у панелі, або гіпсокартон, вона проводиться у надійний твердий матеріал. Тому робота нічим не відрізняється від попередніх варіантів.

Що потрібно врахувати перед установкою

Зверніть Вашу увагу на наступні характеристики:

• Розмір, а точніше висоту лампи, для того, щоб вбудований прилад розмістився врівень підвісного покриття. Наприклад, звичайні лампочки розжарювання ЛЖ (груша, Е14-27) не тільки споживають велику кількість енергії (на 90% більше LED), але і вимагають опустити перекриття на 10 -12 сантиметрів. Рекомендовані нами світлоприлади на діодах, легко помістити у короб, опустивши його всього на 5-6 см;

На фото діодний прилад 8Вт, аналог жарівки 75 Вт.

• Також враховуйте, що традиційні лампи зі спіраллю, не підходять щодо полімерних стель (рейковий, натяжних) тому, що надмірне розжарювання ЛЖ може оплавити покриття, стати причиною пожежі;
• Економвигідним рішенням є світлодіодне освітлення, яке зберігає енергії до 90% грошей, щодо жарівки і до 70% ніж галогенки;
• Деякі види світильників, йдуть цільні, із вбудованими діодами. Вони відрізняються особливо мініатюрними розмірами (Ø 85, глибиною 3 мм), довговічністю і невеликою ціною, наприклад, Точковий світлодіодний LED світильник MAXUS SDL mini 4W яскраве світло ІР44 (1-SDL-002-01).  У разі виходу зі строю (через 50000 годин, ~ 10 років) їх потрібно буде замінити повністю, на відміну від моделей, у яких корпус із замінюваним джерелом світла. Купуючи останні, слід зазначити який патрон підходить (різьблення Е14, штир GU10);
• Ступінь пиловологозахисту приладів ІР20 (малий захист, для звичайних кімнат), ІР65-67 (практично герметичні, для ванн, санвузлів, балконів);
• Напругу живлення світильників: змінний струм АС ~ 220В, або постійний DC 12В (рідко 24 вольти). Від цього залеже, чи потрібно встановлювати перетворюючі блоки живлення з 220 на 12 вольти. Потужність трансформатору береться із запасом 20% від навантаження. Низьковольтне 12В освітлення є більш безпечним. Виключається: поразка людини струмом, перегрів проводки і ламп попереджає загоряння і оплавлення пластикових покриттів.

Інструкція по кроках, щодо монтажу точкових світильників своїми руками

Для зручного, безпечного і швидкого монтажу світильників важливо, щоб покрокова інструкція виконувалася у строгій черговості:

1. Першим основним моментом є складання плану розташування освітлювальних приладів;
2. Підготовлення матеріалів: освітлювачі, кабель, гофра, розпаєчні коробки, зручні і мініатюрні клеми «Ваго», вимикач, ізоляційна стрічка, кріпильні дюбеля, шурупи, хомути, кліпси, щодо 12В апаратів знижуючі транзистори;
3. Для можливого регулювання яскравістю у кімнаті, а також щодо додаткової значної економії електрики, можна прокласти 2 (3) незалежні лінії, з підключенням до 2 (3) клавішного вимикача. У разі необхідності можна користуватися тільки групою ламп. Дорожчою у монтажі виходить плавне регулювання світлом. Для цього будуть потрібні спеціальні дімміруємі освітлювачі і поворотний світлорегулятор;
4. Вибір електричної схеми підключення:

• Послідовна схема, коли прилади живляться від одного провідника, один за одним. Щоб уникнути виходу з ладу прожекторів, під час сильних стрибків вольтажа, встановлюють випрямляч напруги;
• Паралельне з'єднання вимагає велику кількість дротів тому, що до кожного пристрою має підводитися окреме харчування, від розподільчої коробки;
• Нерідко застосовується поєднана схема (послідовна + паралельна), наприклад, під час проектування складних конфігурацій площ, або прокладання на різні сторони периметра.

Схеми розводки освітлення 220В, щодо двох незалежних ланцюгів електроживлення, на дві клавіші вимикача

На одну лінію, з 1-клавішним перемикачем.

 Вибір дроту

1. Згідно електротехнічних правил, у приміщеннях житлового сектора застосовується мідний дріт. До того ж він більш гнучкий і зручний у використанні;
2. Для прокладаняя із заземленням використовується трьохпровідний кабель (захисний нуль фаза і нейтраль, РЕ, L, N);
3. Якщо у квартирі живильний провідник без землі, то купується 2-х жильний (фаза L і робоча нульова жила N);
4. Перетин живильної жили підбирається залежно від сумарної потужності навантаження, яку потрібно до неї підключити, не менше 3х1мм². Зазвичай 1,5 - 2,5 мм ², наприклад, ШВВП 2 (3) х 1,5; ПВС 2 (3) х 1,5; ВВГ 2 (3) х 1,5;
5. В гіпсокартон підійдуть марки звичайного виконання (ВВГ), для пластику підбираються з індексом нг, негорючий (ВВГнг).

На фото: ШВВП 2х1,5 / ПВС 3 х1,5 / ВВГнг-LS 3 жили перетином 1,5мм²                  

Таблиця залежностей перетинів струмопровідних жил (для ламп 12 В) від довжини прокладання і потужності струму.

З'єднання проводів

До обшивки підвісної конструкції проводиться розведення кабелів до місць установлення світлоприладів. Для цього:

1. Відключаємо харчування живлячого кабелю;
2. Затягуємо кабель необхідної довжини у гофротрубу. Гофра відмінний ізоляційний матеріал, який захищає проводку від вологи і механічних пошкоджень;
3. Протяжка закріплюється на перекритті, без штроблення поверхні. Буде потрібний комплект монтажних елементів, таких як дюбель, гачок, кліпса;
4. Зачищаємо кінці старого проводу і жил відвідного (у гофрі). За допомогою важильних клем Ваго забезпечуємо їх надійний контакт. Раніше для з'єднання жил використовувалося скручування у ізоляції (ізострічка, або термозбіжна трубка);
5. Формуємо висновки під кожен пристрій, роблячи на місці передбачуваного монтажу петлю з гофротруби. Вона повинна бути достатньої довжини (10-15 см, більше ніж ніша), щоб можна було легко під'єднати прилад. Для більш правильного підключення, у місцях з'єднання провідників, краще встановити розпаєчні коробки;
6. Для низьковольтних спотів, 12В встановлюють перетворюючі блоки живлення.

Електричні схеми для 12 вольтних приладів із загальним трансформатором і на кожен окремий прилад.

7. Якщо мідний провідник (Сu) недостатньої довжини тоді, щоб з'єднати між собою два відрізки, використовуються мідні сполучні гільзи і обтискний прес. Можна виконати з'єднання пайкою оловом, зверху закривши термоусадочною ізоляційною трубкою;

8. Перевіряємо роботу електричного ланцюга;

9. Зашиваємо гіпсокартоном. Після обшивання формуються отвори під споти.

Вибір відстані

1. Для правильного визначення відстані між приладами відштовхуються від того, що у кімнаті світла повинно бути досить;
2. У нашій статті блогу «Як вибрати точкові світильники», наведені розрахунки інтервалів, з урахуванням нормативів у Лм;
3. Можна скористатися формулою, з нормами, що виражені у (Вт / м²):

       Кількість світильників (шт) = Площаь (м²) х Норма (Вт/ м²)

                                                       Потужність одного приладу (Вт).

Таблиця норм інтенсивності світлового потоку у житлових приміщеннях, Вт/ м².

4. Також, тільки для світлодіодних пристроїв, не заглиблюючись у нормативи освітлення і особливості дизайну (висота стель, колір стін, температура світіння), можна взяти інтенсивність світлового потоку - 5 Вт / метр² площі. У разі виконання цієї умови, яскравості світла достатньо. Проміжок між лампами, як і в усіх інших розрахунках, залеже від потужності софітів і розміру кімнати, будьте у курсі про це.

Наприклад, якщо у Вас площа кімнати 17м², тоді на кімнату 17х5 = 85Вт. Це можуть бути, наприклад, 11 ламп по 8 ват (85:8 = 11 шт), або 85: 6 = 14-15 штук і т.д.

5. Якщо висота приміщення стандартна 2,5 метра, майстри рекомендують врахувати такі відстані:

• Між двома приладами, не більше 1 метра, мінімальний відрізок 0,3 м;
• До стіни ~ 60 см, або половина відстані між світлоприладами;
• До каркасних кріплень 3 см, щоб монтажні елементи не заважали установці споту;
• До сусіднього ряду менше 1 метра.

Размітка

Розподіл точок може бути найрізноманітніше: від класичного (по периметру, або у строгому порядку) до кола, грайливої змійки. По усій площині, або певними групами (зонування). Це залеже від призначення житлового простору і смаку господарів. Але у разі будь-якої конфігурації, намагайтеся, щоб на масштабній плануванні це виглядало рівномірно і / або симетрично, щоб не було ділянок з затінити або спотворенням загального дизайну.

Нерідко світлоточки об'єднують з класичними люстрами (по центру) та / або зі світлодіодною стрічкою, наприклад, по периметру. Такий варіант дозволяє значно знизити кількість врізних приладів.

Після складання вдалої схеми перенесіть розмітку на стелю, з місцями прокладання кабелю і кріплення спотів. Для цього необхідні: рулетка, циркуль, олівець, у будівельників це лазерний рівень.

Зразки схем планування

Отвори

У поверхні з гіпсокартону отвори виконуються за допомогою набору коронок для дерева (або пилки). Коронка підбирається за внутрішнім (установчим) діаметром споту і кріпитися за допомогою дрилі, або шуруповерту. Щодо прорізів у пластикових панелях можна використовувати ніж.

Монтаж проводів

Часто установка стельових точкових світильників проводиться послідовним підключенням. Наприклад, розглянемо проводку для кожної світлоточки з 2 жильного кабелю, без нуля. У кожне вирізане коло витягуємо петлю з гофри і розрізаємо, зачищаємо кінці. У нас виходить один 2-х жильний провід що  приходить, інший шматок є перемичкою до наступного приладу. У одному 3-х місцевому клемнику «ВАГО» затискаємо: 2 дроти одного кольору (фази), у іншу таку ж клему закріплюються 2 нуля (блакитного кольору). Після, до них будемо підключати 2 відповідних дроти від світильника (фазний і робочий нуль). Тому, що 3-й жовто-зелений провід (РЕ) від лампи, у нашому прикладі не використовується, тому він ізолюється.

Після монтажу живильного проводу, для низьковольтних приладів постійного струму DC 12В, підключають блок(ки) харчування. Транзистор(и) встановлюють щодо сумарної потужності ламп + 20% запасу.

На фото підготовлена ​​у гіпсокартоні розводка, щодо підключення спотів

Підключення

1. Увага! Підключення світлоприладів проводити під час знеструмленої лінії!
2. У нас є виведена електропроводка під кожен прилад освітлення. Вона складається з двох жил (або 3-х, у разі наявності захисного заземлення) провідників;
3. Зачищені кінці, з відповідним маркуванням (кольором), замкнуті у двох 3-місних клемах Ваго (для проводів з РЕ 3 шт):
   • 1 клема (для L, фаз): дві фазні жили, які сформовані з розрізаної петлі дроту у гофрі, затиснуті кожна у своєму гнізді. У 3-е, місце, що залишилося, підключимо фазний провід L від лампи;
   • 2 Клема N, для нульового робочого проводу. Вхідній и відходний N провідники + нуль (блакитний) від світильника підключаємо аналогічно;
4. Якщо є РЕ заземлення, тоді під'єднання віконується так само, у 3 клеми;
5. После приєднання пристрій кріплять у отвір, за допомогою металевих пружин вусиків. Скоби відгінають до упору и легко вставляють у такому положенні, після чого зачепи самі розгинаються. Слідкуйте, щоб дроти не були затиснуті між кріпильним механізмом;
6. Підключається харчування і проводиться перевірка роботи освітлення.

Відео інструкція щодо установлення